Василь

До війни Василь жив у постійному русі. Він відслужив строкову у Військово-Морських силах, працював зварювальником у Європі, а вільний час віддавав природі — рибалка, походи, спортзал, лижні гонки взимку. Він був людиною, якій потрібно було, щоб тіло рухалося.

У 2023 році він долучився до 46-ї окремої аеромобільної бригади навідником танка. На околиці Мар'їнки, під час оборонних дій, він був поранений артилерійським вогнем.

Під час реабілітації він тримався однієї впертої волі — якнайшвидше стати на протези, знову жити самостійно, повернути власне життя у власні руки.

Програма Hug for Heroes дала цій волі те, чого їй бракувало — людей. У Швеції Василь зустрів інших ветеранів, які затягнули його глибше у спорт і волонтерство. Ці друзі або ця дружба поїхали з ним додому.

Сьогодні він грає за «Незламних», львівську команду з пара-хокею. Його життя знову активне — спорт, плавання, волонтерство.

Василь визнає, що у нього дві мрії, і вони нероздільні — жити в Україні, яка перемогла у війні та розквітає, і одного дня виступити на Паралімпійських іграх.