Павло і Катерина

Життя Павла було побудоване навколо медицини задовго до війни. Він виріс у Білій Церкві, навчався у місцевому медичному коледжі, працював парамедиком у екіпажі швидкої, а до 2020 року вже вчив військових, як рятувати одне одного в полі.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, він був серед перших добровольців. Три роки він захищав Донеччину й Херсонщину у складі 72-ї механізованої бригади «Чорні запорожці», служив старшим бойовим медиком.

У 2023 році під Вугледаром, під час евакуації поранених побратимів, Павло підірвався на міні.

Він надав собі першу допомогу самотужки, але втратив третину правої гомілки. Після реабілітації він повернувся до свого підрозділу механіком ударних дронів.

Павло жартує, що тепер він пірат — зі своєю, як він каже, «стальною ногою». Під цим жартом лежить щось серйозніше: він бігає, катається на велосипеді, виступає в тріатлоні, нещодавно завершив напівмарафон.

Після програми Hug for Heroes Павло почав навчання у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького. Він хоче стати хірургом і повертати людям надію.